- узвишшя
- -я, с.1) Гора, височина, будь-яке підвищення на місцевості. || Спеціально зроблене підвищення (поміст, постамент і т. ін.).2) рідко. Простір високо над землею.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
узвишшя
Смотреть что такое "узвишшя" в других словарях:
узвишшя — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
підвищення — 1) (підвищене місце на поверхні землі), узвишшя, підняття 2) (щось зумисне збудоване, улаштоване вище рівня землі, підлоги), узвишшя, приміст, примістка, примостка; подіум (на естраді тощо) … Словник синонімів української мови
клірос — у, ч. Узвишшя по обидва боки вівтаря, місце у християнській церкві для співаків під час богослужіння … Український тлумачний словник
кряж — а/, ч. 1) Пасмо невисоких гір, горбів; гірська гряда. || Гірський хребет. || рідко. Пагорб, узвишшя. 2) перев. мн., діал. Крижі (у 1, 2 знач.). 3) діал. Кругляк (у 1 знач.). 4) мисл. Спеціальна пастка на кабаргу. 5) мисл. особливості хутрових… … Український тлумачний словник
висота — 1) (простір на великій віддалі від землі), височина, височінь, високість, підхмар я, піднебесся 2) (частина земної поверхні, вища від навколишнього простору), височина, узвишшя; у[в]згір я (невелика височина) 3) (відстань від основи предмета до… … Словник синонімів української мови
гора — 1) (значне підвищення над навколишньою місцевістю), бески[е]д, бескет, белебень; скеля, скелина (зі стрімкими схилами й гострими виступами); узвишшя, узгір я (невисока) 2) див. купа I … Словник синонімів української мови
сирт — іменник чоловічого роду узвишшя … Орфографічний словник української мови
